Як український рок адаптувався під час війни

16-17 травня 2026 року відомий український альтернативний рок-гурт «Бумбокс» влаштував перші за чотири роки сольні концерти в Києві на підтримку мініальбому «Живий».

Але давайте чесно: не оминути тему війни в цьому альбомі та виступі було б дуже важко.

Сьогодні український рок взагалі неможливо сприймати у відриві від фронту. Війна повністю перепрошила цей жанр, підім’явши під себе абсолютно всі аспекти музичного життя.

Навіть цей концерт на території ТРЦ Blockbuster Mall — це не просто про звук і світло. Це про питання: «Що робити, якщо оголосять тривогу?». Це про спрямування виручки на армію. Це про критику публічних виступів під час воєнного стану. Війна прописалася всюди: у рядках пісень, на обкладинці альбому, у словах самого фронтмена.

А чи задавалися ви колись питанням: «Як змінювався український рок з початку війни?». Сьогодні ми розберемо два найвідоміші українські рок-гурти та їхню трансформацію на тлі війни.

Трансформація гурту «Антитіла»

До повномасштабного вторгнення «Антитіла» були еталоном українського поп-року. Такі хіти як «Лови Момент», «ТДМЕ» та «Вірила» зробили їхню музику кричущою, стадіонною та змістовною. У 2019 році гурт влаштував феєричний тур усією країною, який зібрав близько 80 000 глядачів.

18 лютого 2022 року «Антитіла» випустили новий альбом — MLNL, на честь чого планувалося організувати великий тур.

Але ранок 24 лютого 2022 року скасував усі плани. Увесь склад гурту на чолі з Тарасом Тополею з перших днів повномасштабного вторгнення пішов служити парамедиками. Війна неабияк відбилася на творчості колективу.

Спочатку, в травні 2022 року, вийшов фіт з британським співаком Едом Шираном — «2Step», в якому Тарас Тополя переосмислив легкий романтичний настрій оригіналу, перетворивши трек та кліп на глибоку драму про мільйони українських родин, яких розлучила війна, та про чоловічу обіцянку обов’язково повернутися і станцювати свій переможний танець із коханою:

Мила, обіцяю, коли все мине

Я танцюватиму з тобою so slow

Рядки з пісні «2Step» — Ed Sheeran (feat. Антитіла)

У 2023 році вийшов агресивний, болючий рок-хіт «Фортеця Бахмут», який одразу став символом боротьби за місто. Кліп до треку був знятий безпосередньо на передовій, а знімалися там не актори, а справжні військові.

Надалі творчість гурту почала будуватися не на агресії та плакатному патріотизмі, а на меланхолії та акустиці. Зміст став не стільки мотивуючим, скільки терапевтичним.

Наприклад, хіт 2024 року «Вдома» став гімном для всіх, хто був змушений залишити рідну домівку через війну.

Станом на 2026 рік гурт об’їздив із концертами десятки країн: США, Канаду, Велику Британію, країни Європи та Австралію. Головна мета цих турів — збір грошей для ЗСУ, допомога дітям загиблих військових та нагадування іноземцям про те, що війна триває. Крім того, були і всеукраїнські тури, благодійні та безкоштовні виступи.

Отже, цей гурт пережив велику трансформацію: від світлих, оптимістичних текстів й легкого та повітряного саунду у 2019 році, до агресивного, безжалісного хіту 2023 року, а згодом — до глибокого терапевтичного звучання. «Антитіла» стали прикладом того, як культурні діячі можуть бути максимально корисними державі. Вони пройшли шлях від солдатів-парамедиків на передовій до послів української культури у світі.

«Океан Ельзи»: Як гурт став символом незламності

Справжні ветерани і, заслужено, найвідоміший гурт України починав із легкої любовної лірики, пошуку сенсів та неочевидних метафор. Закріпившись на арені, вони почали випускати більш масштабні та зрозумілі широкому загалу сингли. Тоді з’являються відомі усім хіти: «Обійми», «На небі», «Я так хочу…» та інші.

У 2020 році гурт почав шукати нове звучання, випустивши кілька колаборацій з українськими виконавцями.

Напередодні 2022 року «Океан Ельзи» анонсував десятий студійний альбом, але повномасштабна війна, що почалася в лютому, перенесла реліз на два роки.

На відміну від «Антитіла», які одразу вирушили на фронт, фронтмен «ОЕ» Святослав Вакарчук фактично став музикантом-одинаком. Взявши акустичну гітару, він почав їздити туди, де людям було найстрашніше, щоб просто співати: на львівському вокзалі, в харківському та київському метро, в Одесі, Сумах, на Чорнобильській АЕС та в Херсоні одразу після звільнення. Неодноразово за час війни він виступав і перед військовими безпосередньо на лінії бойових дій.

Першими синглами воєнного періоду стали «Місто Марії» у квітні 2022 року та «Квіти мінних зон» у серпні. Перший трек народився як реакція на тодішні трагічні події в Маріуполі. Пісня була виконана в нетиповому для гурту агресивному, сирому стилі з майже надривним вокалом Вакарчука. Друга ж композиція була написана ще за кілька років до того і мала увійти в той самий десятий альбом. Однак її текст виявився настільки актуальним для нашого часу, що гурт вирішив оприлюднити пісню окремим синглом.

Згодом з’явився хіт у дуеті з KOLA («Коли ми двоє») та сингл «Відповідь», випущений до другої річниці повномасштабної війни.

У 2024 році нарешті вийшов десятий студійний альбом «Той день», у якому гурт поєднав усю свою 8-річну роботу: і довоєнну, і створену вже під час вторгнення. Альбом був сприйнятий публікою здебільшого нейтрально і відзначився такими треками, як «Мукачево» та «Як ніколи».

Проте того ж року вийшов і перший англомовний альбом гурту «Lighthouse», записаний повністю під час війни. Лідер колективу зрозумів: аби утримувати увагу світу до України, потрібно говорити з цим світом його мовою. Альбом вийшов якісним, зі світлим, невимушеним звучанням і був тепло сприйнятий закордонною аудиторією.

Отже, Святослав Вакарчук та його гурт стали справжнім символом опору та незламності в перші місяці війни. Вони не пішли на фронт — вони пішли до людей. Їхня творчість набула нових глибоких сенсів, а масштаби діяльності розширилися на світову арену, і все це — лише для того, щоб Україну почули.

Чому українська музика так змінилася?

З історії цих гуртів чітко видно, як разом із музикантами трансформувався і сам слухач.

У перші місяці повномасштабного вторгнення українці потребували агресивного, патріотичного року, мотивації «дотиснути» ворога і крику, який давав сили жити далі. Саме тому тоді гриміли «Фортеця Бахмут» та сире «Місто Марії».

Проте з часом — під впливом затяжної війни, блекаутів та щоденного виснаження — відбулася глибока психологічна трансформація. Люди втомилися від гучних гасел. З’явився гострий запит на акустичну, терапевтичну музику: про втрату близьких і дому, про тривогу, страхи та тиху, тривалу боротьбу. Слухачеві стала необхідна музика, яка не кричить, а просто розуміє його стан — як хіт «Вдома» чи англомовні рефлексії Вакарчука. І Український рок зміг ідеально адаптуватися під ці жорсткі реалії.

А як змінилися ваші музичні смаки за час війни? Який гурт підтримує вас найбільше? Пишіть у коментарях!