У тех, кто ведет малоподвижный образ жизни и пьет кофе, риск смертности снижается на 24% по сравнению с теми, кто сидит более шести часов и не пьет кофе. Такие выводы ученых Университета Сучжоу Хуйминем Чжоу были опубликованы в журнале BMC Public Health.

Как проводилось исследование

В научном эксперименте использовались данные 10 639 человек, собранные с 2007 по 2018 год в рамках Национального исследования здоровья и питания.
Данные о смертности были собраны на основе интервью и медицинского осмотра. Ежедневное время сидения и количество употребляемого ежедневно кофе определялось самостоятельно. Также были собраны данные о смертности участников исследования и его причинах.

Полученные результаты

Ученые обнаружили, что сидение более восьми часов в день было связано с повышением риска смертности от всех причин на 46% и повышением риска смертности от сердечно-сосудистых заболеваний на 79% по сравнению с теми, кто сидит менее четырех часов в день.

«Кроме того, пившие больше кофе (больше двух чашек в день) продемонстрировали снижение риска смертности от всех причин на 33% и риска смертности от сердечно-сосудистых заболеваний на 54% по сравнению с теми, кто не пьет кофе» , – говорится в публикации.

В своем заключении ученые отметили, что «учитывая, что кофе является сложным соединением, необходимы дальнейшие исследования для его изучения».

Напередодні початку нового навчального року в Україні дослідницька компанія Gradus Research завершила сьому хвилю дослідження соціально-політичних та міграційних настроїв українців під час повномасштабного вторгнення росії в Україну, яке проводить за фінансової підтримки Європейського Союзу та в партнерстві з Центром Економічного Відновлення.

Результати опитування демонструють, що батьки прагнуть відправити дітей в українські школи, але більшість обирає дистанційне навчання.

59% українців з дітьми 6-17 років не готові відправити свою дитину на очне навчання у школі, тільки дистанційне, а 26% — готові це зробити.

Лише 4% мешканців Сходу та 2% зовнішніх мігрантів не збираються відправляти своїх дітей до української школи, обираючи замість цього навчання за кордоном.

Мешканці Заходу частіше за мешканців інших регіонів готові віддавати своїх дітей на очне навчання (37% vs 26%), тоді як мешканці Півночі частіше обирають дистанційний варіант навчання для своїх дітей (77% vs 59%).

Серед основних причин готовності віддати дитину на очне навчання в українській школі батьки називають потребу в живому спілкуванні з однолітками (72%) і вчителями (70%), а також низьку якість дистанційної освіти (59%). 15% респондентів обирають очне навчання через те, що їм немає з ким залишити дитину у випадку справ/роботи.

Що ж до причин, які змушують українців обирати дистанційну форму навчання для своїх дітей, найчастіше звучать відсутність облаштованих безпекових місць/укриттів у школі (59%), хвилювання, коли дитина не поруч (48%) та переконання, що вчителі не підготовлені до можливих кризових ситуацій (26%).

Більшість опитаних, що не готові відправити дітей на очне навчання, зазначають, що вони будуть готові це зробити за умови закінчення війни (59%). Серед інших умов, які згадують респонденти — наявність бомбосховища (13%), безпека загалом (8%) та відсутність ракетних обстрілів (6%).

Повний звіт за результатами дослідження доступний на сайті Gradus Research за посиланням.

Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку за фінансової підтримки Європейського Союзу та у партнерстві з Центром Економічного Відновлення. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном. Період проведення дослідження: 1 хвиля — 20-22 травня, 2 хвиля — 3-6 червня, 3 хвиля — 17-20 червня, 4 хвиля — 1-4 липня, 5 хвиля — 15-18 липня, 6 хвиля — 29 липня — 1 серпня, 7 хвиля — 12-15 серпня. Розмір вибірки у 7 хвилі —  2005 респондентів.

З якого віку, як часто, що у нас з оргазмом та ще багато чого цікавого: Gradus розпитав українців про їх сексуальне життя.

Цифри щодо першого сексуального досвіду зводять нанівець усі побоювання консервативної частини суспільства щодо тотальної відкритості та толерантності, які начебто закликають, провокують, несуть нас всіх у безодню тощо. Можливо, все працює навпавки, бо маємо 45% відсотків опитуваних, які втратили цноту після законних 18 років. А у віковій категорії 18-24 роки наразі 25% незайманих. 

Наразі незадоволені своїм сексуальним життям 30%, а 6% було важко відповісти на це питання. Натомість незадоволеність собою як сексуальним партнером виказали тільки 7%, а своїм партнером 9%. 

Проте більшість респондентів задоволені і кількістю, і якістю своїх сексуальних стосунків. Цікаво, що серед групи задоволених респондентів значно вищим є рівень суб’єктивного щастя 63%, а також рівень відкритості зі своїм партнером – адже саме задоволені респонденти значно частіше дозволяють собі обговорювати свої сексуальні потреби та фантазії з партнером чи партнеркою.

Цікаво, що свого сексуального партнера оцінюють доволі високо і чоловіки, і жінки. Натомість себе, як сексуального партнера, чоловіки оцінюють значно більш позитивно, жінки ж схильні ставити собі більш помірні оцінки.

Чергова цифра на радість усім консерваторам світу та України: 80% декларують, що шлюб вимагає безумовної вірності, проте з віком респонденти частіше висловлюють думку, що зради не обов’язково мають приводити до розриву. Але шлюб і досі сприймається як інструмент впорядкування сексуальних стосунків.  

Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст з кількістю мешканців більше 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном. Період проведення поля: 29 жовтня 2021, 19:00 – 21:30. Розмір вибірки: 1060 респондентів, у яких був сексуальний досвід.