Популяція диких тварин скоротилася у середньому на 73% лише за 50 років — Звіт WWF “Жива Планета” 2024

Згідно зі звітом WWF “Жива планета” 2024, Земля наближається до небезпечних переломних моментів, що становлять серйозну загрозу для людства. Впродовж наступних п’яти років знадобляться величезні зусилля міжнародної спільноти для подолання подвійної кліматичної та природної кризи.

Енергетична та продовольча системи є головними чинниками кліматичних змін. На викопне паливо припадає близько 70% викидів парникових газів. За енергетикою йде виробництво їжі, що продукує понад чверті викидів парникових газів. Більше того, на продовольчу сферу припадає 70% водоспоживання.

Індекс живої планети (Living Planet Index), запропонований Лондонським зоологічним товариством, включає майже 35 000 трендів розвитку популяцій 5495 видів тварин за 1970-2020 роки.

Втрата та деградація середовища, переважно спричинена нашою продовольчою системою є найбільшою загрозою для чисельності популяцій диких тварин в усьому світі, за нею йдуть: інвазійні види та хвороби. Як результат, найбільший спад у середній чисельності популяцій диких тварин, за якими здійснюється моніторинг, помічений у Південній Америці та Карибському регіоні (95%), Африканському (76%) та Азійсько-Тихоокеанському (60%) регіоні.

Найбільше скорочення популяцій спостерігається в прісноводних екосистемах

Найбільше скорочення популяцій спостерігається в прісноводних екосистемах (85%), за ними йдуть суходільні (69%), а потім морські (56%). Зменшення чисельності популяцій може вказувати на послаблення екосистем та їх вразливість, що матиме глобальні наслідки, як-от зникнення лісів Амазонки або коралових рифів. У підсумку це вплине на продовольчу безпеку та добробут людей.

Зокрема, один з напрямів, яким опікується WWF — є захист осетрових видів риб, яким належить дуже сумний світовий рекорд зі зниження популяції. Загалом за період з 1970-х рр. їхня чисельність скоротилася приблизно на 90%.

Стан популяцій осетрових видів риб в Україні також є критичним. З 26 видів осетрових, що існують у світі, в наших водах історично водились 6 — усі вони занесені до Червоної книги України.  З 2016 по 2023 рік через браконьєрство та незаконну торгівлю офіційно було зафіксовано 94 випадки незаконних дій щодо осетрових в Україні, що спричинило загибель 418 особин. Однак реальна кількість, ймовірно, значно вища. При чому місто Одеса потрапило до списку основних осередків незаконної торгівлі осетровими.

Серед популяцій видів, які відстежує Індекс живої планети, зафіксоване на 65% зменшення чисельності амазонських рожевих річкових дельфінів за останні 20 років (Амазонас, Бразилія) . Під час надзвичайної спеки та посухи у 2023 р. лише у двох озерах загинуло понад 330 річкових дельфінів.

Виживання дельфінів у Чорному морі перебуває під серйозною загрозою через різні фактори, що посилюються в умовах війни росії проти України. У 2022 році в акваторії Чорного моря було зафіксовано понад 900 випадків загибелі дельфінів. Це стосується України, Румунії, Болгарії, Туреччини та Грузії. Хоча ці дані не охоплюють усі випадки, вони дають базу для подальшого аналізу та моделювання.

Позитивні тенденції до зростання

Індекс показує, що деякі популяції стабілізувалися чи збільшились завдяки ефективним зусиллям з охорони довкілля.

Наприклад, приблизно на 3% на рік впродовж 2010–2016 рр. в горах Вірунга в Східній Африці збільшувалась субпопуляція гірських горил та відновилась популяція європейського зубра в Центральній Європі. З 1950 по 2020 рік чисельність зубрів зросла з 0 до понад  6 800 особин.

У семи регіонах України мешкають 425 зубрів. Три з семи найбільш чисельні та життєздатні субпопуляції зубра в Україні налічують понад 120 особин і мають позитивну тенденцію до зростання.

Але критичною є ситуація в національному природному парку «Залісся», який зазнав негативного впливу російської окупації у 2022 році. В результаті стадо втратило більше третини тварин, включаючи всіх дорослих самців.

Наразі WWF-Україна планує транслокацію тварин з Вінниччини на Київщину. Команда вже напрацювала пропозиції до Національного плану дій зі збереження зубра, який покликаний покращити охорону цього рідкісного виду, започаткувала моніторинг зубра, встановила перші фотопастки для стеження за зубрами у середовищі їхнього існування.

“Легені планети” у критичній небезпеці

Вирубування лісів та кліматичні зміни у басейні Амазонки призводять до зменшення опадів, що на думку вчених веде до переломного моменту, після якого екологічні умови стануть непридатними для тропічних лісів. Це призведе до змін у регіональних та світових кліматичних патернах, вплинувши на продовольчу систему та перетворивши басейн Амазонки з поглинача вуглецю на джерело викидів.

В Україні найбільше саме від вирубок потерпають так звані самосійні ліси — ліси, які стихійно утворились за останні 20-30 років і офіційно не включені до лісового фонду України. Вони зростають на землях запасу або на землях приватної власності (паях). Орієнтовна площа таких лісів — близько 1,5 млн га. Саме вони вирубуються під створення ріллі або для інших видів землекористування.

За останні роки у Європі зафіксовано рекордні кліматичні рекорди. Сильніші посухи, що охоплюють великі території та тривають роками, стали новою “нормою”. Ці явища стають дедалі небезпечнішими через зміни клімату, що призводять до серйозних кризових ситуацій. Тривалі посухи завдають значних економічних збитків у багатьох секторах і серйозно погіршують стан водних ресурсів.

Дані Українського Гідрометцентру свідчать, що за останні 30 років середня температура в нашій країні зросла на 1,2°C. Швидкість зростання температури повітря в окремих регіонах України сягає 0,82°C за останні 10 років, тоді як у сусідніх країнах – 0,47-0,59°С/10 р., а в північній півкулі та Європі – 0,34 і 0,47°С/10 р. відповідно. Ці дані свідчать про те, що швидкість підвищення температури повітря в Україні є значно вищою за глобальні та європейські темпи.

“Ситуація критична, але ми ще не досягли точки неповернення.” (с)

Країни вже погодили амбітні глобальні цілі щодо зменшення наслідків втрати біорізноманіття (Глобальна рамкова угода про збереження біорізноманіття), обмеження глобального підвищення температури до 1,5ºC (Паризька кліматична угода) та подолання бідності (Цілі сталого розвитку ООН).

Водночас у звіті “Жива планета” йдеться про те, що світові зобов’язання та локальні дії навіть близько не відповідають тому, що має бути зроблено для виконання наших планів до 2030 р. і уникнення цих переломних моментів.

У звіті зазначається, що єдиний спосіб досягти прогресу у виконанні глобальних цілей — усунути чинники зміни клімату та втрати природи шляхом трансформації наших енергетичних, продовольчих і фінансових систем.

Міжнародні конференції  з біорізноманіття та зміни клімату, що відбудуться цього року — COP16 і COP29 — це можливість для країн оцінити масштаб виклику.

WWF закликає країни розробити та впровадити більш амбітні національні природоохоронні та кліматичні стратегії (Національні стратегії та плани дій зі збереження біорізноманіття (NBSAPs) та Національно визначені внески (NDCs)), які передбачають заходи щодо зменшення глобального надмірного споживання та скорочення викидів. WWF закликає уряди розблокувати більше державного та приватного фінансування, що дозволить масштабувати дії та краще узгодити політику та впровадження щодо клімату, середовища та сталого розвитку. Як уряди, так і підприємства повинні швидко мінімізувати діяльність, що негативно впливає на біорізноманіття та клімат, і перенаправити фінансові ресурси від шкідливої ​​практики на діяльність, яка сприятиме досягненню глобальних цілей.

«Природа б’є на сполох! Кризи, пов’язані з втратою біорізноманіття та зміною клімату, виводять природу та екосистеми за межі їх можливостей, наближаючи до небезпечних глобальних переломних точок, які загрожують системам життєзабезпечення Землі та дестабілізації суспільства. Люди та природа в усьому світі відчують катастрофічні наслідки втрати деяких із наших найцінніших екосистем, як-от тропічні ліси Амазонки та коралові рифи. Ситуація критична, але ми ще не досягли точки неповернення. Ми маємо глобальні угоди та рішення щодо становлення природи на шлях відновлення до? 2030 р.,  прогрес у їх виконанні є незначним і недостатньо нагальним», — підкреслює Кірстен Схайт, генеральний директор WWF International.

Примітки:

*Середня чисельність диких популяцій хребетних тварин (ссавців, птахів, земноводних, рептилій і риб), за якими здійснюється моніторинг, зменшилась на 73% згідно з показниками Глобального Індексу Живої Планети. Відсоткова зміна індексу відображає середню пропорційну зміну розмірів популяції тварин, що контролюються, у місцях по всьому світу, а не кількість окремо зниклих тварин чи кількість зниклих популяцій.