Чому молодь масово вигорає ще до 25 років?

Останнім часом люди перестали жити — вони почали виживати. Швидкий потік інформації, травмуючі події, велике навантаження на роботі чи навчанні, постійний шум сирен і новин — усе це перевантажує психіку, подаючи сигнали про необхідність перепочинку.

Але варто лише випасти зі свого темпу — і потім доведеться наздоганяти ще швидше. Тому люди беруть понаднормову роботу, навчаються через силу й намагаються не відставати, навіть коли мозок уже не витримує.

Зранку ти прокидаєшся й розумієш: робота, друзі, дім — усе це більше не здається важливим. Немає сил навіть піднятися з ліжка. Сірість буднів поступово проникає в голову, а постійна втома стає звичним станом.

Погляди дослідників на синдром вигорання:

Синдро́м емоці́йного вигорання- Поняття введене американським психіатром Гербертом Фрейденбергером в 1974 році. Він описав феномен, що спостерігав у себе і своїх колег  і назвав його метафорою «вигорання». Ним позначається психічний стан людей, що інтенсивно і тісно спілкуються з іншими. Особливий психічний стан здорових людей, що знаходяться в інтенсивному спілкуванні з клієнтами, пацієнтами, в емоційно навантаженій атмосфері при наданні професійної допомоги. Характеризується виникненням відчуттів емоційної спустошеності та втоми, викликаних провідною діяльністю людини, і поєднує в собі емоційну спустошеність, деперсоналізацію і редукцію професійних досягнень.  Розвиток цього стану характерний для професій, де домінує турбота про людей (соціальні працівники, лікарі, медичні сестри, учителі та ін.

Ознаками цього стану є:

• хронічна втома;
• порушення пам’яті й уваги;
• порушення сну з важким засинанням і раннім пробудженням;
• зниження працездатності, особистісні зміни.

При цьому розвиваються тривожні, депресивні розлади. Поширення синдрому емоційного вигорання поступово набуває все більших масштабів.

Що є причиною вигорання молоді ?

Однією з головних причин емоційного вигорання є соціальні мережі. Сьогодні людина проводить достатньо багато свого часу в телефоні, спостерігаючи за чужим життям. Зазвичай люди показують свою ідеальну картинку, приховуючи те, що насправді відбувається за товстою ширмою. Але, дивлячись на потік «успішного успіху», ти, навіть не замислюючись, починаєш порівнювати себе з цією картинкою.

З’являються негативні емоції та тривога, спливають подібні думки: «Чому у мене немає такого?» або «Я збирала на цю сумку два роки, а вона просто взяла і купила її?» чи навіть: «Чому я так не можу?»; «Чого мені не вистачає, щоб бути такою?» Усі ці емоції створюють внутрішній тиск і ніби ставлять тебе на оглядовий майданчик, де тебе оцінюють і обирають, наче хороший продукт.

Ти відчуваєш постійний тиск: потрібно встигнути побудувати кар’єру, заробляти гроші, вивчати нові навички, бути активним, займатися спортом і водночас мати ідеальне особисте життя.

Це все супроводжується постійним шумом сирен, новининами про обстріли, тривожністю за власне життя та близьких, це все виснажує психіку навіть тоді, коли ти цього не помічаєш. Організм постійно перебуває у стані напруги, через що мозок не має можливості повністю відновитися. Особливо сильно це впливає на молодь, яка змушена дорослішати в умовах нестабільності та страху за майбутнє.

Не менш важливою причиною є інформаційне перевантаження. Людський мозок не пристосований до такої кількості інформації, яку люди споживають щодня. Новини, повідомлення, відео, соціальні мережі та нескінченний потік контенту не дають психіці можливості відпочити.

Але варто пам’ятати: постійна втома та емоційне виснаження — це не ознака слабкості. У тебе можуть бути помилки, у тебе може бути неідеальна карʼєра, ти можеш не мати власного житла — і це нормально. У кожного свій темп, свої труднощі та власний шлях. Помилки, невдачі чи періоди втоми не роблять тебе гіршим.

Не забувай, що ти людина, і вже прекрасна тим, що стараєшся та піклуєшся про своє майбутнє.

Як зарадити вигоранню і повернутися в свій звичайний темп

Зарадити вигоранню можна, але для цього потрібно перестати ігнорувати свій стан. Насамперед важливо навчитися давати собі перепочинок правильно, без почуття провини. Людина не може бути продуктивною 24/7, і це абсолютно нормально. Іноді варто хоча б на деякий час відкласти телефон, обмежити потік новин та соціальних мереж, адже постійне інформаційне перевантаження лише посилює виснаження. Хорошим варіантом буде поспати або прогулятися на вулиці і подихати свіжим повітрям. Можна зайнятися спортом або виділити час на речі, які роблять тебе щасливим і приносять спокій. Навіть маленький відпочинок може поступово допомогти організму відновитися. Не менш важливо перестати вимагати від себе неможливого. Не потрібно порівнювати себе з іншими або намагатися встигнути все одразу. Також важливо просити допомоги, якщо відчуваєш, що не можеш впоратися сам.

Іноді проста підтримка та можливість виговоритися можуть стати першим кроком до відновлення.

Важливо пам’ятати: відпочинок — це не слабкість і не лінь. Це необхідність, без якої людина просто не зможе нормально жити.