Головні навички для успішного початку роботи тестувальником в ІТ

Створення та запуск нового програмного забезпечення має багато етапів і непростих завдань. Не так і легко придумати всі функції та візуальне відображення майбутнього додатка, наприклад. Але ще більше питання — як переконатися, що всі заплановані ідеї працюють і новий додаток або сайт задовольнить вибагливих користувачів?

Саме тут у багаторівневому ІТ світі на перший план виходить команда тестування.

У 2023 році зберігається та навіть збільшується попит на спеціалістів цього напрямку в ІТ. У цьому матеріалі ми проаналізуємо, які ключові (hard) та додаткові (soft) навички потрібні для початку роботи тестувальником.

Що саме роблять тестувальники?

Тестувальник програмного забезпечення, тестер, а часто і просто лаконічне — QA об’єднують у собі поняття ІТ спеціаліста, що відповідає за перевірку функціонала (додатків, сайтів, ігор) на відсутність помилок і ефективну роботу відповідно до технічної документації.

Серед основних обов’язків QA команди найчастіше зустрічаються:

• створення та ведення документації про тест-процеси;
• розрахунок ризиків та планування часу, необхідного на певну перевірку;
• знаходження багів (помилок) та збоїв у функціоналі;
• проведення ручного або автоматичного тестування і порівняння функціонала з технічною документацією або візуальними мокапами;
• збір на тестовому пристрої даних, що необхідні для виправлення помилки.

І ефективне виконання цих задач неможливе без комплексного володіння набором навичок. Поговоримо про них детальніше.

Hard skills або ключові технічні навички

Хард скіли, як люблять їх транслітерувати айтішники — це предметні знання та навички, без яких неможливо реалізувати тестування. Часто їх ще називають технічними, бо саме ці знання дають змогу ефективно працювати на всіх етапах перевірки функціонала й орієнтуватися у потрібних термінах.

До основних хард скілів відносять:

• базові знання термінів та принципів роботи ІТ сфери, що допомагають краще  розуміти специфікації (технічні описи) та організації мокапів (візуальних прикладів), які є основою для порівняння з самим функціоналом;
• глибоке знання різних методологій тестування дозволяє підібрати оптимальний варіант по швидкості та охопленню матеріалу для кожної задачі, що постає перед тестувальником. Розповімо про кілька основних:
  • модульне тестування — перевірка окремих одиниць функціонала, щоб переконатись, що код поводить себе очікувано;
  • тестування API — дозволяє переконатись, що додавання у продукт готових частин коду від інших розробників (API) нічого не зламало і загалом код працює, як було заплановано;
  • регресійне тестування — перевірка протестованого продукту після внесення додаткових змін або тестування функціонала після того, як код спочатку перевірив сам програміст;
  • тестування продуктивності — визначає стабільність продукту, а також дозволяє перевірити швидкість його роботи та яке навантаження на сервер продукт здатний витримати без збоїв;
  • тестування чорної скриньки (black box testing) — перевірка без доступу до коду програми, тобто тестувальник оцінює роботу продукту без попереднього знання, як вся система має працювати. Такий підхід дозволяє тестувати менш упереджено і частіше знаходити більш “творчі” помилки;
  • тестування білої скриньки (white box testing) — перевірка продукту з доступом до повної інформації про те, як все має працювати: проектної документації, програмного коду тощо.

Існує велика кількість класифікацій методів та підходів тестування (за об’єктом тесту, цілями, знанням системи, часом тестування, ознакою позитивності сценаріїв та ін.). Може видатись, що вмістити все це в голові нереально. Але в академії віддалених професій IT LIFE Україна ми точно знаємо, що все можливо при ефективній структурі програми навчання.

• створення та актуалізація бази багів — саме команда тестування заводить і формує список багів, які зараз є у продукті;
• знайомство з інструментами тест-менеджменту та трекінгу (відстежування) багів (Asana, Jira, BugHerd та ін.) — тестувальники не лише заводять баги у певному таск-менеджері, а і слідкують за їх актуальністю, доповнюють за потреби та закривають, коли проблема більше не відтворюється;
• розуміння принципів зняття логів (тех. даних, що містять інформацію про локалізацію і тип помилки) на пристрої;
• знання різних моделей життєвих циклів розробки продукту: наприклад, розробка може йти по моделі Waterfall (Водоспад) — коли задачі описуються, робляться і віддаються на текст по черзі, або використовувати одну з гнучких моделей SCRUM — коли вся розробка ділиться на однакові періоди (спринти) і кожен спринт включає план того, що треба розробити, перевірити і випустити. Це лише 2 моделі з усіх наявних. Розуміння основ різних моделей розробки допомагає тестувальнику ефективніше адаптуватися до завдань, проектів та навіть компаній.

Але не лише технічні навички сприяють ефективній роботі тестувальником програмного забезпечення!

Soft skills або людські якості, що стануть у пригоді

Якщо хард скіли — це ніби складові деталі механізму, без яких він не ввімкнеться. То софт скіли (ну, ви зрозуміли про любов до транслітерації) — це своєчасне змащення і вірне поєднання цих елементів, щоб забезпечити плавну та безперебійну роботу.

Інакше кажучи, софт скіли — це риси характеру та прояви особистості, що допоможуть комфортно себе почувати на позиції тестувальника та витрачати менше нервових клітин для ефективної роботи.

Серед основних корисних особистісних рис:

• готовність ефективно ставити питання — технічна документація приносить користь, але QA спеціаліста цінують набагато вище, коли він проявляє проактивність, не боїться ставити чіткі уточнювальні питання розробникам і за допомогою цього не заводить зайвих багів, а для необхідних формулює повні описи;
• увага до деталей — користувачі легко помічають найдрібніші недоліки функціонала, бо при роботі з ним сфокусовані на окремих елементах, а от тестувальнику не завадить розвинена увага, щоб знаючи, як все має працювати все ж не пропустити невеликий білий квадратик, що відображається замість 1 з 10 іконок або проблему, що виникає лише при неправильному введенні пошти в формі оплати;
• посидючість та вміння зберігати концентрацію — тестування дозволяє працювати з усіма частинами додатка чи сайту, що надає відчуття різноманітності задач. Та не можна забувати і про те, що у цьому різноманітті завдань часто треба уважно перевіряти одну і ту саму частину продукту по декілька (а іноді і більше) разів або опрацьовувати за день великі масиви інформації за день;
• творче мислення — якщо можете назвати себе людиною, що не боїться експериментувати та виходити за рамки, вам сподобається професія тестувальника. Оскільки, окрім чіткого слідування описаним тест-кейсам дуже цінується й ініціативна в пошуку варіантів, у яких ще умовах можна перевірити функціонал: що трапиться, якщо користувач натисне кнопки у зворотному порядку або спробує вписати “абра-кадабра” у поле імені?;
• тайм-менеджмент — в особистому житті ви все встигаєте та можете легко скласти план на день? Тоді радо запрошуємо у світ тестування. Бо ця навичка стане незамінною у періоди палаючих дедлайнів під час релізів, коли від тестувальника треба все й одразу.

Де взяти необхідні знання та навички?

Найбільш ефективний і швидкий варіант для отримання ключових знань та пошуку роботи — це проходження якісного курсу в Українській академії віддалених професій IT LIFE. Наші викладачі-практики вже понад 5 років готують спеціалістів з тестування програмного забезпечення. На курсі тривалістю кілька місяців ми надаємо всю потрібно інформацію, щоб випускники без проблем могли знайти роботу у провідних ІТ компаніях. Що вони й роблять!

Що ще робити, щоб розвинути наявні або опанувати нові навички:

• читати спеціалізовані онлайн-ресурси та блоги досвідчених QA, до речі, там можна знайти не лише лайфхаки та рекомендації, а і смішні історії про побут тестувальника;
• практикувати підходи до тестування, як на вже створених сайтах чи додатках, так і у більш креативному варіанті — подумайте, як би ви протестували звичні речі довкола вас — наприклад, скільки тест-кейсів можна придумати для перевірки рюкзака?;
• дивитися онлайн або відвідувати QA-події, майстер-класи та конференції — це дозволяє залишатися в курсі найбільш актуальних новин та інноваційних рішень, а також знайомитись і спілкуватись з колегами з різних компаній;
• читати літературу для саморозвитку — це корисний варіант для тих, хто хоче дізнатись більше про тайм-менеджмент або розібратись, які існують техніки для креативу. Наприклад, можемо порадити “Штурмуй! 21 спосіб мислити креативно” Майкла Мікалко та “Знайти час. Як щодня фокусуватися на тому, що справді важливо” від Джейка Кнаппа та  Джона Зерацкі.

Замість висновків

Професія тестувальника програмного забезпечення — це швидкий (бо не потребує багатьох років навчання) та відносно простий (бо не вимагає глибоких знань з математики та програмування) напрям, щоб розпочати кар’єру в ІТ. Але, як і у будь-якій професії, є певний набір навичок, що необхідно опанувати перед початком роботи.