Водно-болотні угіддя зникають у три рази швидше, ніж ліси: чому їх збереження критично важливе для нашого майбутнього

2 лютого у світі відзначається День водно-болотних угідь. Попри свою важливу роль, водно-болотні угіддя належать до екосистем із найвищими темпами скорочення, втрати та деградації. Вони зникають у три рази швидше, ніж ліси.

Водно-болотні угіддя – це природні екосистеми, які включають прісноводні та прибережно-морські зони, такі як озера, річки, болота, торфовища, дельти, естуарії, мангрові ліси, коралові рифи та підземні водоносні горизонти. Експерти Всесвітнього фонду природи WWF-Україна підкреслюють: ці території забезпечують майже все споживання прісної води у світі, і понад мільярд людей залежить від них як джерела засобів до існування. Крім того, 40% усіх видів на планеті живуть і розмножуються саме у цих екосистемах.

З 1700 до 2020 року втрачено 3,4 мільйона км² — це площа, що майже дорівнює розміру Індії — внутрішніх водно-болотних угідь, переважно через їх перетворення на сільськогосподарські угіддя. Це 21% від глобальної площі водно-болотних угідь.

Втрати в окремих країнах виявилися ще більш значними. Наприклад, Ірландія втратила понад 90% своїх водно-болотних угідь. Головною причиною цих втрат стало осушення територій для сільського господарства.

Ключове значення для життя людей і планети

Економічна цінність послуг водно-болотних угідь набагато перевищує аналогічну цінність наземних екосистем. Зокрема, внутрішні водно-болотні угіддя мають загальну економічну цінність, що вп’ятеро перевищує цінність тропічних лісів — найціннішого з наземних біотопів.

“Йдеться не лише про рибальство та видобуток продуктів харчування — водно-болотні угіддя забезпечують нас чистою питною водою, мінералами, біохімічними речовинами для фармацевтичної промисловості, енергетичними ресурсами та будівельними матеріалами. Вони пом’якшують негативні наслідки зміни клімату. А також надають нам рекреаційні послуги”, — пояснює керівниця напряму “Вода” WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.

Аналіз втрати екосистемних послуг у період з 1997 по 2011 рік, спричиненої зміною площі різних біомів (ліси, луки, савани тощо), включаючи водно-болотні угіддя, дозволив оцінити приблизну вартість цих втрат:

• 7,2 трильйона доларів США — через скорочення площ приливних боліт і мангрових лісів,
• 2,7 трильйона доларів США — через зникнення боліт і заплав,
• 11,9 трильйона доларів США — через втрати коралових рифів.

Ці оцінки лише орієнтовно відображають масштаб економічних збитків, спричинених деградацією одних з ключових екосистем.

Чому важливо зберігати та відновлювати водно-болотні угіддя?

Водно-болотні угіддя – серед лідерів за біологічним різноманіттям.

Захищаючи водно-болотні угіддя, ми також захищаємо третину всіх зникаючих видів у світі!

• Водно-болотні угіддя забезпечують існування 40% видів нашої планети, попри те, що займають лише близько 6% суходолу Землі.
• Понад 25% рослин і тварин, що мешкають у водно-болотних угіддях перебувають під загрозою зникнення.
• Водно-болотні угіддя є важливими місцями зупинки для мільйонів перелітних птахів, забезпечуючи їх їжею, притулком та місцями для розмноження вздовж їхніх міграційних шляхів.

Відіграють важливу роль у регулюванні клімату.

• Водно-болотні угіддя зберігають понад 20% всього вуглецю, що поглинається екосистемами в усьому світі. Вони допомагають зменшити кількість парникових газів в атмосфері.
• Торфовища здатні зберігати вдвічі більше вуглецю, ніж усі ліси світу разом узяті. Також значну кількість вуглецю зберігають солончакові болота, морські трав’яні луки та мангрові ліси.
• Поряд із цим, водно-болотні угіддя є джерелом 20–25% світових викидів метану. Через зростання температури внаслідок зміни клімату очікується збільшення обсягів викидів парникових газів із водно-болотних угідь, особливо у регіонах вічної мерзлоти. Навіть вже осушені болота продовжують бути джерелом емісії вуглецю!

Діють як природна система фільтрації.

“Однією із найважливіших функцій водно-болотних угідь є очищення води. Вони діють як природний фільтр, поглинаючи забруднювачі, важкі метали та надлишкові поживні речовини. Це допомагає запобігти забрудненню річок, озер і підземних вод. Крім того, вони поглинають пестициди та добрива, які потрапляють у воду з полів, зменшуючи шкоду, завдану хімічними речовинами”, — пояснює керівниця напряму “Вода” WWF-Україна Оксана Коноваленко.

Захищають від екстремальних погодних явищ.

Вони діють як природні губки, поглинаючи надлишкову воду під час дощів і паводків, запобігаючи руйнівним наслідкам повеней. Під час посушливих періодів вони поступово вивільняють накопичену вологу, захищаючи від посух. Один гектар водно-болотних угідь може накопичувати від 3,78 до 5,68 мільйона літрів повеневої води, слугуючи природним бар’єром під час штормових приливів і зменшуючи руйнівні наслідки екстремальних погодних явищ.

Що робити?

Міжнародні експерти підкреслюють важливість створення ефективних планів управління водно-болотними угіддями та їх інтеграції в національні стратегії сталого розвитку, боротьби з наслідками зміни клімату та інші ключові програми. Значний внесок у ці процеси можуть зробити знання та досвід місцевих громад, а також участь громадських науковців, які вже є цінним джерелом інформації про стан водно-болотних угідь.

Країнам, зокрема й Україні, також необхідні більш точні дані про площі водно-болотних угідь та їх інвентаризацію, щоб визначити пріоритетні території для відновлення.

Який стан водно-болотних угідь в Україні?

На території України зустрічаються різні типи водно-болотних угідь:

• Полісся: характеризується великими масивами боліт, заплавних лук та лісів. Це найбільший болотний регіон України. Вік українських боліт сягає 5-12 тисяч років.
• Заплави річок: заплави Дніпра, Десни, Сіверського Дінця та інших річок є важливими місцями нересту риб, гніздування птахів та зростання вологолюбних рослин.
• Дельта Дунаю – одна з найбільших дельт Європи, що є важливим місцем гніздування та зимівлі багатьох видів птахів.
• Приморські водно-болотні угіддя: лимани, озера та прибережні зони Чорного та Азовського морів. Вони відіграють важливу роль у підтримці популяцій водоплавних птахів та риб.
• Гірські болота: зустрічаються в Карпатах та Кримських горах.

На жаль, водно-болотні угіддя України зазнали та продовжують зазнавати значного антропогенного тиску, що призводить до їх деградації та втрати. Основні проблеми:

1. Осушення і видобуток торфу. Протягом багатьох років в Україні проводилося осушення боліт для сільськогосподарських потреб та видобутку торфу. Це призвело до значного скорочення площі цих екосистем та порушення їх екологічних функцій.
2. Забруднення. Стічні води, сільськогосподарські стоки та промислові викиди забруднюють ці унікальні екосистеми, що негативно впливає на біорізноманіття та якість води.
3. Урбанізація. Будівництво доріг, житлових та промислових об’єктів на колишніх територіях водно-болотних угідь призводить до їх знищення та фрагментації.
4. Законодавчі проблеми. Відсутність ефективного законодавства та контролю за дотриманням природоохоронних норм призводить до порушень та незаконної діяльності на територіях водно-болотних угідь.
5. Війна в Україні призвела до додаткових загроз для ВБУ, таких як руйнування екосистем внаслідок бойових дій, забруднення територій, ускладнення доступу для моніторингу та охорони.
6. Низька обізнаність населення та профільних фахівців. Недостатня інформація серед громадян про значення ВБУ призводить до недооцінки їхньої ролі в екосистемі та відсутності належного ставлення до їх збереження.

Для збереження водно-болотних угідь України необхідно:

• Розробити та впровадити програми з відновлення деградованих ВБУ.
• Забезпечити контроль за забрудненням і нелегальним використанням ВБУ.
• Інтегрувати питання захисту ВБУ в національні стратегії сталого розвитку та кліматичної адаптації.
• Залучати місцеві громади до процесів збереження водно-болотних угідь через просвітницькі програми.
• Посилити фінансування природоохоронних ініціатив і співпрацю з міжнародними організаціями.