12 страв на Святвечір: що вони символізують та як накривали різдвяний стіл у різних регіонах України

Святий Вечір (24 грудня) — традиційна вечеря християн напередодні Різдва Христового. На свято готують 12 пісних страв — за кількістю апостолів та місяців у році. Кожна має свій символ для українського народу.

Кутя

Головна страва на Святвечір — для її приготування мелену пшеницю товкли в макітрі. Деякі господині додавали рис або ячмінь, приправляли медом, варенням та сухофруктами. Зерно для наших пращурів було символом вічного життя, багатства та достатку.

Узвар

Символізує нове життя, народження, яке було дароване людині Богом. Готували узвар з сухофруктів та води, додавали мед.

Пісний борщ

До нього додавали лише овочі та квас з буряка. Борщ вважався символом крові невинних дітей, яких цар Ірод убив у Віфлеємі.

Капусняк

Готували з квашеної капусти (як символу простоти, міцності і єдності навколо Ісуса Христа).

Карачун, калач або хліб

Його називали символом смерті та воскресіння (зерно спочатку «помирає» в землі, а потім проростає, «воскресаючи»).

Риба

Для християн три переплетені рибини або рибина з трьома головами є символом Святої Трійці.

Квасоля і горох

Ця страва символізує Божу весну, єдність всіх членів сім’ї, які на Святвечір збираються за одним столом.

Голубці з пшоном

Назва страви співзвучна з «голубом», який вважається символом Святого Духа.

Гриби

Символізують дві природи Ісуса Христа: земну (ніжка) і небесну (шапочка).

Пампушки

Символ святих, які увірували в Ісуса Христа і отримали вічне життя на небі.

Вареники

Символізували ситість та достаток.

Каша

Вважалася символом продовження роду, врожайної землі, працьовитого господаря і плодючої худоби.

Не тільки кутя: які ще страви готували на Різдво у різних куточках України

Південна Україна

На різдвяному столі були страви з риби, адже південь України багатий водоймами (оселедець, запечений карась, борщ або холодець з рибою).

Донецька область

На сході готували особливу кутю — на основі рису.

Запорізька область

Різдвяні традиції тут тягнуться від доби козаччини — в ніч на Різдво після служби в церкві козаки обирали нового отамана і писаря. А після обіду в день Різдва вони вечеряли борщем та кулішем — традиція збереглася до нашого часу.

Полісся (північні райони сучасних Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей)

Тут не намагалися приготувати 12 страв — готували, хто скільки міг. Традиційна кутя була ячмінною, адже пшеничну могли дозволити собі не всі.

Поділля (територія сучасних Тернопільської (південь, схід), Хмельницької, Вінницької, північні райони Одеської областей, а також невеликі території Житомирської, Черкаської, Миколаївської, Кіровоградської та Київської областей)

Серед 12 традиційних страв тут була одна досить оригінальна — вареники з капустою та пшоном.

Галичина

Тут готували пироги із начинками з картоплі чи капусти, пісні голубці з рисом або пшоном із засмажкою з моркви та цибулі, або голубці із тертою картоплею, приправлені засмаженою на олії цибулею.

Закарпаття

Головна закарпатська страва на Різдво — карачун, або корочун. Це хліб з «пупцем», куди насипають сіль чи зерно або ставлять колоски.

Буковина

На культуру цього регіону впливали німецькі, єврейські й польські традиції. Відтак там, окрім пампух та вареників, готували штолен чи різдвяні кекси. На Святвечір готували 12 пісних страв, а на Різдво — святкову трапезу, де вже могли бути холодець і начинена курка.

Волинь

Кутя тут буває як густа, так і рідка. На різдвяному столі обов’язкові борщ із грибами та картопля «в мундирі».