Комплекс Бога: почуття провини при співзалежності та що з цим робити

Коли в житті щось йде не за планом, співзалежному простіше звинувачувати себе, ніж партнера чи зовнішні обставини. Створюється ілюзія, що контролювати можна абсолютно все і від рішень співзалежного залежить, що станеться з іншими людьми і як розвиватимуться події.

Якщо довго прислухатися до своїх внутрішніх розмов і розмов з оточенням, можна побачити яскраво сяючий німб над головою і величезний мішок з відповідальністю, який важко нести, але шкода покинути.

А починається все банально

Постійне почуття провини – супутник співзалежних людей. Вони звинувачують себе в тому, до чого не мають стосунку. Це відбувається через сплутану відповідальність і відсутність навичок визначати свою зону впливу.

Наприклад, у дитинстві мама не могла впоратися зі своїми емоціями при конфліктах з батьком і могла скидати напругу на дочку, викрикуючи на підвищених тонах «зроби з ним, що-небудь».

Дитина не несе відповідальності за рішення дорослої людини. Але вона не хоче засмучувати маму і намагається зробити те, чого від неї хочуть. Зусилля не дають потрібних результатів, дівчинка звинувачує себе і вважає, що зробила замало або зробила не те, що було потрібне. 

Почуття провини вбудовується у структуру особистості, що з цього, виходить, чудово описує міжнародний блогер Ніка Набокова, розмовляючи про співзалежність з фоловерами. 

Дорога на дно

«Ось, наприклад, дружина алкоголіка. Страждає, сходить з розуму, жаліється, що живе у пеклі. На перший погляд, жертва-жертвою: ні турботи про себе, ні самоповаги. Але якщо послухати, що жінка говорить далі, картина повністю міняється. 

Він п’є тому, що я недостатньо добре працюю. Ось буду краще виглядати, більше його любити і все зміниться. Куди не подивись – скрізь богині та володарі Всесвіту. 

Зраджують їм, бо вони недостатньо стараються, не хочуть працювати – бо вони не вміють мотивувати, не піклуються про них – бо недостатньо жіночності у них. Поведінка партнера пояснюється власними недоліками та вадами, відсутністю навичок. 

Я так розумію, що хочеться бути особливою та заткнути шалену тривогу, яка і є причиною прихованого бажання контролювати близьких людей. Коли в мене є влада над іншими – вони для мене безпечні. В мене для вас погані новини. 

Псевдобогині стараються контролювати все, крім того, що реально знаходиться в їх зоні впливу. В результаті партнер, яким був таким і залишився, а жінка всі свої ресурси спустила в нікуди.»

Комплекс Бога проявляється не тільки у романтичних відносинах. Ним просякнуте все життя співзалежної людини.

Відмова дивитися на реальність

Людина шукає собі виправдання, коли відчуває провину. Можливість сховатися від болю, коли він виникає. Вона уникає зустрічі із реальністю, яка їй не подобається.

Можливо, це відбувається через відсутність навички працювати з негативними емоціями безпечним способом, навички проживання негативу.

Співзалежний ховається від неприємної правди та створює острівці безпеки, як йому здається. Якщо уважно слухати, що говорить людина, можна побачити чого вона уникає. Давайте подивимося на прикладах:

1. «Якби я була худішою на 10 кг, то він би мене не покинув» – каже дівчина, ігноруючи факт, що теплих стосунків із хлопцем немає вже півроку. Відносини закінчилися не тому, що вона товста, а тому, що партнер їх припинив за власним бажанням та не пояснив дівчині причину.
2. «Якби я не говорила про неприємні для нього речі, він би не пив знову» – журиться дружина алкоголіка і забуває, що він п’є вже 20 років, незалежно від характеру розмов та наявності її поряд.
3. «Ось я вивчу англійську мову, знайду роботу з високою зарплатою, підкачаю сідниці, і ми з ним будемо разом. Він пішов від мене тому, що я не дотягувала до його рівня» – говорить Міла про свого колишнього хлопця, який був звичайнісіньким менеджером. І пішов від неї до іншої дівчини.

Співзалежна людина вважає, що все залежить від її поведінки. Він не визнає права інших людей на індивідуальність тому, що не відокремлює себе від них. Кожної хвилини свого життя люди роблять те, що вони хочуть! Алкоголік п’є тому, що хоче пити, а не «дружина довела». Від дружини завжди можна втекти, не заглядаючи в пляшку.

Відносини закінчуються тому, що перестають влаштовувати партнера, а не тому, що дівчина товста (особливо якщо її вага не змінилася з початку відносин). Він не заробляє гроші не тому, що ти його погано надихала, а через свої причини. Почуття провини за вчинки, почуття, емоції інших – неадекватне. Кожна людина відповідає за свої рішення, поведінку, емоції, самостійно.

Якщо вам здається, що ви постійно і скрізь винні, варто звернутися до психолога для пошуку причини патологічної провини та опрацювати її до того, як вона зруйнує ваше життя.